21 Сер Класичні вітражі – сучасної Україні
В Україну мистецтво вітражу і мозаїки, тісно пов’язане з фресковим живописом, прийшло разом із прийняттям християнства. Перші зразки мозаїчної смальти і вітражного скла привозилися в Київську Русь із Візантії. Пізніше виробництво скляної смальти і скла було налагоджене й у самій столиці Київської Русі, про що свідчать археологічні знахідки і письмові свідчення. Внаслідок складної історії України розвиток цього напрямку монументального мистецтва був, звичайно, не таким потужним, як у наших західних сусідів, проте вітчизняна культура може пишатися успіхами галицьких майстрів середньовіччя, а також українських митців епохи модерну ХІХ-ХХ сторіччя.
За радянських часів мистецтво вітражу не мало повноцінного розвитку. Художники робили цікаві монументальні й декоративні вироби в техніці класичного вітражу, втім єдиним і, напевно, головним недоліком була радянська ідеологія і обмежений доступ до сучасних технологій. Певні стилістичні рамки і теми офіційних замовлень не давали митцям розгорнути уповні свої творчі можливості, гальмуючи художній процес.
На сьогодні відбулася, можна сказати, революція у свідомості не лише майстрів-склярів. У суспільстві вітраж набув актуалізації в громадських закладах, культових спорудах, ним стали прикрашати домашні оселі та робочі місця.
Сучасний вітраж розрахований на електричне освітлення, а це значно розширяє його застосування в архітектурі вікнах, міжкімнатних перегородках, підвісних стелях, світильниках. Кожен модуль скла виконує художньо-виразну функцію в композиції. Сонячні промені, що переломлюються, змушують скло горіти яскравими соковитими фарбами, що створює в інтер’єрі особливе одухотворене середовище, мінливу і непередбачену гру кольорів.
До того ж у класичному вітражі може виконуватися розпис спеціальними фарбами, пігмент яких після випалу не вигорає і не стирається століттями. Тому, залучаючи різноманітні техніки, можна зберегти прозорість вікна або ж нанести яскраву пляму, що виконуватиме функцію захисту від потойбічного вуличного життя й одночасно прикрашатимете інтер’єр файним панно.
На зорі розквіту вітражного мистецтва, в кінці 90-х, першим творчим об’єднанням художників-монументалістів, що спроміглися поставити собі за мету відкриття та розробку нових технологічних та естетичних можливостей використання вітражного мистецтва і мозаїки в сучасному інтер’єрі: будь то старовинна споруда чи авангардний Хай-Тек, була студія-майстерня групи ентузіастів, які тоді ще працювали за старою назвою «АгtGlass studio» Кyiv.
Згодом відбулося переформування але вже у потужну творчо-виробничу структуру «СОНЦЕВІД» (що означає «бачити Сонце (світ) крізь кольорове скло»). Очолюють «СОНЦЕВІД» (з 2020 року, творча майстерня VITRAGE CLASSIC)
Денис Кутняхов, арт-директор, керівник вітражного напрямку і засновник майстерні, випускник Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури (майстерня вільної графіки проф. Компанець М. І.), автор більшості вітражних композицій, виконаних майстернею;
Микола Кутняхов – керівник мозаїчного цеху майстерні, випускник Київського художнього інституту (майстерня монументального мистецтва проф. Стороженка М.А.), член Спілки художників України, автор великої кількості монументальних творів у техніках мозаїки, вітража, художнього розпису в Україні, Росії, Узбекистані.
Тонально перемінилися й творчі акценти поставлених завдань. Наразі відродження старовинних вітражних технологій та повне нівелювання кітчу.
– У 90-х роках тисячі митців, не маючи творчих замовлень, опинилися в новому світі «диких» ринкових відносин, сидячи в «підвалах», не мали змоги реалізувати творчий потенціал. Українське прикладне мистецтво довгий час не мало попиту, а тому і розвитку, розповідає Денис Кутняхов. Обмеженість зразків радянської художньої промисловості, як пам’ятаємо, упроваджувалися в домівки штампованим кришталем, напівсинтетичними килимами і полірованими стінками. На тлі одноманітності і сірості виникла істотна потреба в яскравих змінах. Аби сповна відбутися, талановитому митцю потрібен вибагливий замовник. Спочатку це було таке собі об’єднання творчих людей, які шукали нові цікаві вітражні технології і засоби їх вдосконалення. Робили як для себе: хтось для участі у виставках, дехто з метою продажу власних творів. Пізніше задля співпраці, досягнення більших результатів та захисту фірмових інтересів, зокрема розпочалося створення ексклюзивних творів декоративного і монументального мистецтва власне вже майстернею студією «СОНЦЕВІД» (з 2020 року, творча майстерня VITRAGE CLASSIC).
Ми принципово не займаємося імітаціями (плівки, лаки, фарби), а також копіюванням уже існуючих витворів мистецтва або дублюванням власних творів. У майстерні твориться справжнє сучасне мистецтво.
Фірмовим брендом «СОНЦЕВІД» є замовлення, пов’язані з культовими спорудами: це – вітражі собору Святого Володимира в Києві; мозаїки собору Святого Георгія в місті Новочеркаську (Росія), фасадні мозаїки св.Троїцького собору в Китаївський пустині м.Київ та безліч вітражних робіт, виконаних у сучасних ресторанних київських закладах.
У майстерні працює близько 12 художників-вітражистів. Усі мають вищу художню освіту. Це дозволяє професійно вирішити будь-які художні і технічні завдання, що виникають під час створення інтер’єру. Бажаючих працювати у вітражному напрямку немало, тому кожен проходить конкурсний відбір.
Майстри «СОНЦЕВІД» виконують індивідуальні проекти в класичній техніці вітражу, техніках «Тіффані», «фьюзінг», зокрема розпис по склу з опаленням, скломозаїку.
Вітражі, зроблені за класичною технологією з художнього кольорового скла в латунній, свинцевій або мідній протяжці. Продукція виготовляється з дотриманням міжнародних стандартів якості й екологічної безпеки. Використовується спеціальне вітражне скло виробництва США (Spectrum, Uroboros, Wissmah), а також вітчизняне скло ручної роботи, – зауважує арт-директор майстерні. Нам цікаво робити складні красиві речі. Всі ескізи жорстко аналізуються – відбираємо найкращі їх показуємо замовнику. Най не реальніші спершу побажання замовників часто-густо в нашій спільній творчій роботі перетворюються на щось дійсно нестандартне й ексклюзивне. Так, приміром, робилася вітражна люстра «Корабель Одіссея» на стелі, мозаїчне покриття «столу переговорів» зі внутрішньою під світкою, колони з вітражними капітелями та внутрішнім світлом.
Віддавна вікна з вітражами були прерогативою багатих й успішних. По сей день мало що змінилося. Середня ціна на вітражі в Києві починається від 350 євро за квадратний метр. Якщо пропонується мінімальна вартість продукції нижче вказаної цифри, то вже є сенс поміркувати, чи варто купувати сумнівну «альтернативу», «Радянський лозунг «Мистецтво в маси» не пройшов. Замовником творів мистецтва були і залишаються люди заможні. В цьому, як про мене, коментує Денис Кутняхов, – еволюційний розвиток особистості: від початку інстинкти зосереджуються на нагальних потребах виживання, та з часом, коли пройдено шлях накопичення і стабільності, виникає бажання створити світ, наповнений творами справжнього мистецтва навколо себе та родини.
Наша продукція призначена для якісної архітектури, для продуманих
дорогих інтер’єрів. І це один з чинників працювати на високому рівні. До того ж виробництво вітражів вимагає чималих вкладень. Це і дорогі матеріали, і складна технологія, що базується на промислових потужностях, яких у нас майже не залишилося. Доводиться закупляти необхідне в інших країнах.
За роки діяльності майстернею-студією «СОНЦЕВІД» (з 2020 року, творча майстерня VITRAGE CLASSIC) набуто стійкої, високої репутації серед колег-побратимів та приватних замовників. Гарантія якості вітражу та швидкі терміни виконання вирізняють організацію.
Так, керівник мозаїчного цеху, майстер «старого гарту», Микола Кутняхов, який ще, зокрема, очолює школу мистецтв у Києві і безпосередньо розробив власну навчальну програму, творчий процес ототожнює з космосом. Із його коротких сентенцій: мистецтво _ це «увічнення в просторі Часу, наповненого красою прагнень та переживань мого покоління, сформованих на спадкоємності духовних надбань культури народу. Утверджувати середовище величне, яке будується на істині і любові нації, в якому немає місця байдужості, що руйнує не тільки красу навколишнього світу, а й спустошує душу людини, відбирає віру, надію, любов.
Мистецтво не є оздоба бездарної архітектури покалічених міст і сіл! Мистецтво -духовний код мого народу, спрямований у Вічність».
розмову вела, журналіст – Наталія ТРЕТЯК
для ЖУРНАЛУ – УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА – 2008