КЛАСИЧНИЙ ВІТРАЖ КИЇВ |

Трагічна доля фасадних мозаїк Свято-Троїцького Храму

vitrageclass — Mon, 27 Jun 2016 12:14:40 +0000

Історія українського сакрального мистецтва, на жаль, знає не лише періоди розквіту, але й моменти болючих втрат.

Одним із таких епізодів нового часу є знищення унікальних монументальних фасадних мозаїк Свято-Троїцького Храму, розташованого на території чоловічого монастиря історичної Китаївської пустині в Києві. Цей випадок слугує гірким нагадуванням про вразливість мистецької спадщини перед обличчям ідеологічних та політичних змін.

Фасадні мозаїки Свято-Троїцького Храму були створені у 2007 році майстернею українського художника-монументаліста Миколи Кутняхова, учня і послідовника відомого Миколи Стороженка. Ним було створено велику серію образів сакрального мистецтва преподобних Києво-Печерської лаври: пр. Спиридона, пр. Нікона-Сухого, пр. Миколи-Святоші (Князя Чернігівського); мозаїку «Свята трійця», «Спас – Нерукотворний», «пр. Серафім Саровський», «пр. Димитрій Ростовський», «пр. Досифій».

Робота була виконана на замовлення парафії і настоятеля Храму, що свідчить про тодішнє прагнення до збагачення сакрального простору сучасним українським мистецтвом.

Монументальний стиль Миколи Кутняхова, відомого своїм глибоким розумінням української традиції та вмінням інтегрувати її у сучасний контекст, безумовно, надав цим мозаїкам особливої художньої та духовної цінності. Ймовірно, вони були виконані з тією ж ретельністю та якістю матеріалів, як і інші його твори, що гарантувало б їх довговічність.

Трагічний поворот у долі новостворених мозаїк настав вже у 2010 році, в період приходу до влади в Україні про російських сил і президентства Віктора Януковича. Тодішня політика щодо релігійних організацій призвела до передачі Свято-Троїцького Храму УПЦ Московського патріархату. Цей крок, був здійснений на тлі загального посилення проросійських настроїв у державній політиці, мав руйнівні наслідки і для фасадних мозаїк головного Храму монастиря.

Представники нового власника, ухвалили безпосередньо рішення про знищення мозаїк створених майстернею Миколи Кутняхова, аргумент полягав у тому, що твори мистецтва не відповідають їх розумінню “канонического духу”. Це формулювання часто використовується для обґрунтування руйнування або переробки творів українського сакрального мистецтва, що не вписуються в певне вузьке догматичне чи ідеологічне трактування канону, ігноруючи при цьому художню цінність, авторський стиль та внесок у культурну спадщину України.

Знищення фасадних мозаїк, відбулось “по тихому” силами прибічників “русского мира” і стало не лише актом вандалізму щодо конкретних творів мистецтва, а й черговою символічною втратою. Воно підкреслює вразливість сучасного українського сакрального мистецтва в умовах зміни власників або ідеологічних пріоритетів. Цей епізод є нагадуванням про те, як важливо захищати та цінувати кожен елемент культурного надбання, незалежно від політичної кон’юнктури чи вузького тлумачення канонів.

Пам’ять про знищені мозаїки має слугувати нагадуванням про необхідність збереження і поваги до мистецтва як невід’ємної частини національної та духовної спадщини.

Фото і текст © Мозаїчні Традиції Києва

Запускаючи кольори в інтер’єр

vitrageclass — Sun, 26 Jun 2016 07:51:12 +0000

Як вітражі змінюють сприйняття простору, а колір впливає на людину нам розповів Денис Кутняхов

керівник дизайн-бюро DKD project.com та засновник творчої експериментальної студії, сучасного вітража KUTENGLASS concept.

Денис Кутняхов – найяскравіший представник нової хвилі інтер’єрних дизайнерів в Україні. На його рахунку ряд реалізацій нестандартних проектів у класичному та сучасному стилях, а також авторські розробки предметного дизайну. У цьому матеріалі Денис розповість про використання вітражів у дизайні інтер’єру, продемонструвавши свій індивідуальний підхід.

– Скло наповнює інтер’єр кольором та фактурою, трансформуючи сонячні промені. Світло своє чергу впливає на сприйняття реальності і емоційний стан людини. Ось чому такий важливий підхід до формування світлових сценаріїв у просторі.-

Перебуваючи у постійному пошуку цікавих декоративних рішень, я приходжу до розробок нових кольорових сценаріїв через авторський декор зі скла та вітражні фільтри. Коли світло проходить через вітражі відбувається цілий магічний процес. Райдужні відблиски створюються через проходження сонячних променів крізь тонке вітражне скло. Магія полягає в тому, що кольорові «плями» перебувають у постійному русі від світанку до заходу сонця. Вони розповзаються у різні куточки приміщення, наповнюючи фарбами кожен сантиметр будинку.
Як можна перебувати в поганому настрої, якщо по всьому будинку грає райдуга? (питання риторичне).

Основна мета та пріоритет у моїх проектах – це розширення світлового та життєвого простору в інтер’єрі за допомогою різних комбінацій фактури, кольору та світло-фільтрів.
Фільтрами я називаю розсіювачі світла, чи то сонячні промені, чи LED-стрічки в інтер’єрі. Світлофільтрами у нас прийнято називати простим і ніби звичайним звичайним словом «вітражі». Вітраж — по суті в перекладі з французької мови означає «композиція зі скла або інших матеріалів, що пропускають світло».

Створивши у 2010 році на базі свого проектного бюро DKD project.com експериментальну студію сучасного вітража, я активно застосовую практично у всіх інтер’єрних проектах весь спектр можливостей кольорового та фактурного скла. Зараз відбувається принципово новий підхід до використання вітражних технологій як у сучасних інтер’єрах, так і архітектурних комплексах, що підпадають під реновації.

Аналізуючи тенденції, задані Salone del Mobile Milano 2019, я наголосив на основних змінах та пріоритетах, які можна характеризувати однією фразою «Творчість як творчий процес, — екологічний від початку». Риси, що простежуються у всіх брендів, що спеціалізуються на предметах освітлення, фіто та еко-дизайн, архаїка та прості форми, творчий комфорт та внутрішній релакс, завдяки LED-технологіям та різноманітним світлозаломлювальними матеріалам: скло, органічний пластик, перфорований метал. Один із нових проектів — декоративна обробка інтер’єру рецепції клубу-ресторану FLORACLUB у Чернівцях. Вийшов певний синтез палітри органічних форм, фіто-дизайну з вітражними технологіями та заломленням світла. Семиметрова композиція з вітражних 3D панелей, створена майстрами моєї студії, з фіто-стіною з живих рослин, що нависає, перетворила простір закладу і створила правильну атмосферу в дусі FLORACLUB.

Хочеться відзначити ще один проект – декоративне панно для віконного отвору. Натхненням послужило листя дерева Гінкго Білоба або як його ще називають реліктове дерево. Унікальна форма листя та приголомшливий колір, особливо восени, привели мене до ідеї ввести цей образ в інтер’єр. А за допомогою різно фактурного скла, вдалося створити ефектні «блукаючі відблиски» по ходу руху сонячних променів.

Ще один експеримент – парадні двері в одному з архітектурних проектів нашої студії. У парадних дверях особняка, виконаному в еко-стилі, а також на сходовому марші був застосований вітраж із фацетного скла у синтезі з мінеральним слябом агату. Ідея полягала у поєднанні органічного мінералу — природного скла, створеного в результаті багатомільйонної еволюції та вулканічних процесів, у синтезі з рукотворним склом.

Дуже успішними останніми роками є творчі колаборації з провідними українськими архітекторами та дизайнерами. Наприклад, мені вдалося попрацювати з такими дизайнерами, як Тетяна Дрюкова, керівник дизайн-бюро Para-Diz, а також інтер’єрним дизайнером та куратором Європейської школи дизайну Ксенією Латій. При цьому відбувається креативний обмін знаннями та приголомшливі досягнення необхідних результатів.

стаття з ресурсу DHC Global 2019

Класичні вітражі – сучасної Україні

vitrageclass — Thu, 21 Aug 2014 19:44:00 +0000

В Україну мистецтво вітражу і мозаїки, тісно пов’язане з фресковим живописом, прийшло разом із прийняттям християнства. Перші зразки мозаїчної смальти і вітражного скла привозилися в Київську Русь із Візантії. Пізніше виробництво скляної смальти і скла було налагоджене й у самій столиці Київської Русі, про що свідчать археологічні знахідки і письмові свідчення. Внаслідок складної історії України розвиток цього напрямку монументального мистецтва був, звичайно, не таким потужним, як у наших західних сусідів, проте вітчизняна культура може пишатися успіхами галицьких майстрів середньовіччя, а також українських митців епохи модерну ХІХ-ХХ сторіччя.

За радянських часів мистецтво вітражу не мало повноцінного розвитку. Художники робили цікаві монументальні й декоративні вироби в техніці класичного вітражу, втім єдиним і, напевно, головним недоліком була радянська ідеологія і обмежений доступ до сучасних технологій. Певні стилістичні рамки і теми офіційних замовлень не давали митцям розгорнути уповні свої творчі можливості, гальмуючи художній процес.

На сьогодні відбулася, можна сказати, революція у свідомості не лише майстрів-склярів. У суспільстві вітраж набув актуалізації в громадських закладах, культових спорудах, ним стали прикрашати домашні оселі та робочі місця.

Сучасний вітраж розрахований на електричне освітлення, а це значно розширяє його застосування в архітектурі вікнах, міжкімнатних перегородках, підвісних стелях, світильниках. Кожен модуль скла виконує художньо-виразну функцію в композиції. Сонячні промені, що переломлюються, змушують скло горіти яскравими соковитими фарбами, що створює в інтер’єрі особливе одухотворене середовище, мінливу і непередбачену гру кольорів.

До того ж у класичному вітражі може виконуватися розпис спеціальними фарбами, пігмент яких після випалу не вигорає і не стирається століттями. Тому, залучаючи різноманітні техніки, можна зберегти прозорість вікна або ж нанести яскраву пляму, що виконуватиме функцію захисту від потойбічного вуличного життя й одночасно прикрашатимете інтер’єр файним панно.

На зорі розквіту вітражного мистецтва, в кінці 90-х, першим творчим об’єднанням художників-монументалістів, що спроміглися поставити собі за мету відкриття та розробку нових технологічних та естетичних можливостей використання вітражного мистецтва і мозаїки в сучасному інтер’єрі: будь то старовинна споруда чи авангардний Хай-Тек, була студія-майстерня групи ентузіастів, які тоді ще працювали за старою назвою «АгtGlass studio» Кyiv.

Згодом відбулося переформування але вже у потужну творчо-виробничу структуру «СОНЦЕВІД» (що означає «бачити Сонце (світ) крізь кольорове скло»). Очолюють «СОНЦЕВІД» (з 2020 року, творча майстерня VITRAGE CLASSIC)

Денис Кутняхов, арт-директор, керівник вітражного напрямку і засновник майстерні, випускник Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури (майстерня вільної графіки проф. Компанець М. І.), автор більшості вітражних композицій, виконаних майстернею;

Микола Кутняхов – керівник мозаїчного цеху майстерні, випускник Київського художнього інституту (майстерня монументального мистецтва проф. Стороженка М.А.), член Спілки художників України, автор великої кількості монументальних творів у техніках мозаїки, вітража, художнього розпису в Україні, Росії, Узбекистані.

Тонально перемінилися й творчі акценти поставлених завдань. Наразі відродження старовинних вітражних технологій та повне нівелювання кітчу.

– У 90-х роках тисячі митців, не маючи творчих замовлень, опинилися в новому світі «диких» ринкових відносин, сидячи в «підвалах», не мали змоги реалізувати творчий потенціал. Українське прикладне мистецтво довгий час не мало попиту, а тому і розвитку, розповідає Денис Кутняхов. Обмеженість зразків радянської художньої промисловості, як пам’ятаємо, упроваджувалися в домівки штампованим кришталем, напівсинтетичними килимами і полірованими стінками. На тлі одноманітності і сірості виникла істотна потреба в яскравих змінах. Аби сповна відбутися, талановитому митцю потрібен вибагливий замовник. Спочатку це було таке собі об’єднання творчих людей, які шукали нові цікаві вітражні технології і засоби їх вдосконалення. Робили як для себе: хтось для участі у виставках, дехто з метою продажу власних творів. Пізніше задля співпраці, досягнення більших результатів та захисту фірмових інтересів, зокрема розпочалося створення ексклюзивних творів декоративного і монументального мистецтва власне вже майстернею студією «СОНЦЕВІД» (з 2020 року, творча майстерня VITRAGE CLASSIC).

Ми принципово не займаємося імітаціями (плівки, лаки, фарби), а також копіюванням уже існуючих витворів мистецтва або дублюванням власних творів. У майстерні твориться справжнє сучасне мистецтво.

Фірмовим брендом «СОНЦЕВІД» є замовлення, пов’язані з культовими спорудами: це – вітражі собору Святого Володимира в Києві; мозаїки собору Святого Георгія в місті Новочеркаську (Росія), фасадні мозаїки св.Троїцького собору в Китаївський пустині м.Київ та безліч вітражних робіт, виконаних у сучасних ресторанних київських закладах.

У майстерні працює близько 12 художників-вітражистів. Усі мають вищу художню освіту. Це дозволяє професійно вирішити будь-які художні і технічні завдання, що виникають під час створення інтер’єру. Бажаючих працювати у вітражному напрямку немало, тому кожен проходить конкурсний відбір.

Майстри «СОНЦЕВІД» виконують індивідуальні проекти в класичній техніці вітражу, техніках «Тіффані», «фьюзінг», зокрема розпис по склу з опаленням, скломозаїку.

Вітражі, зроблені за класичною технологією з художнього кольорового скла в латунній, свинцевій або мідній протяжці. Продукція виготовляється з дотриманням міжнародних стандартів якості й екологічної безпеки. Використовується спеціальне вітражне скло виробництва США (Spectrum, Uroboros, Wissmah), а також вітчизняне скло ручної роботи, – зауважує арт-директор майстерні. Нам цікаво робити складні красиві речі. Всі ескізи жорстко аналізуються – відбираємо найкращі їх показуємо замовнику. Най не реальніші спершу побажання замовників часто-густо в нашій спільній творчій роботі перетворюються на щось дійсно нестандартне й ексклюзивне. Так, приміром, робилася вітражна люстра «Корабель Одіссея» на стелі, мозаїчне покриття «столу переговорів» зі внутрішньою під світкою, колони з вітражними капітелями та внутрішнім світлом.

Віддавна вікна з вітражами були прерогативою багатих й успішних. По сей день мало що змінилося. Середня ціна на вітражі в Києві починається від 350 євро за квадратний метр. Якщо пропонується мінімальна вартість продукції нижче вказаної цифри, то вже є сенс поміркувати, чи варто купувати сумнівну «альтернативу», «Радянський лозунг «Мистецтво в маси» не пройшов. Замовником творів мистецтва були і залишаються люди заможні. В цьому, як про мене, коментує Денис Кутняхов, – еволюційний розвиток особистості: від початку інстинкти зосереджуються на нагальних потребах виживання, та з часом, коли пройдено шлях накопичення і стабільності, виникає бажання створити світ, наповнений творами справжнього мистецтва навколо себе та родини.

Наша продукція призначена для якісної архітектури, для продуманих

дорогих інтер’єрів. І це один з чинників працювати на високому рівні. До того ж виробництво вітражів вимагає чималих вкладень. Це і дорогі матеріали, і складна технологія, що базується на промислових потужностях, яких у нас майже не залишилося. Доводиться закупляти необхідне в інших країнах.

За роки діяльності майстернею-студією «СОНЦЕВІД» (з 2020 року, творча майстерня VITRAGE CLASSIC) набуто стійкої, високої репутації серед колег-побратимів та приватних замовників. Гарантія якості вітражу та швидкі терміни виконання вирізняють організацію.

Так, керівник мозаїчного цеху, майстер «старого гарту», Микола Кутняхов, який ще, зокрема, очолює школу мистецтв у Києві і безпосередньо розробив власну навчальну програму, творчий процес ототожнює з космосом. Із його коротких сентенцій: мистецтво _ це «увічнення в просторі Часу, наповненого красою прагнень та переживань мого покоління, сформованих на спадкоємності духовних надбань культури народу. Утверджувати середовище величне, яке будується на істині і любові нації, в якому немає місця байдужості, що руйнує не тільки красу навколишнього світу, а й спустошує душу людини, відбирає віру, надію, любов.

Мистецтво не є оздоба бездарної архітектури покалічених міст і сіл! Мистецтво -духовний код мого народу, спрямований у Вічність».

розмову вела, журналіст – Наталія ТРЕТЯК

для ЖУРНАЛУ – УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА – 2008